Бувай, літо!
Вітер повіяв.
В парку дерева знов замахали руками -
Всіма гілками:
«Бувай, літо!»
Жовті долоньки,
Cерця багряні – ніби колажі
Напам’ять мамі.
«Бувай, літо!»
Тонкі ланцети,
Щоб розрізати цю книгу нову –
Осінь жовтаву і пурпурову.
«Бувай, літо!»
Сумно,
Хоч все повториться ізнову.
Листя шепоче прощальну промову:
«Бувай, літо!»
Харків, Жовтень 2013
