Лист розлуки
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Сонечко сідає за горою,
Погляди блукають понад хмари.
Відішлю тобі привіт любов’ю –
Хай розвінчує усі кошмари!
Поки ти далеко, я свобідна
Дихати, мов перетятим горлом,
Смакувати біль за чимось рідним,
Упиватись горем неозорим.
Поки ти далеко, я ще можу
Розібрати сльози по поличкам,
Попитати літніх подорожніх,
Виростити грушу… Хоч би дичку…
Позбирати горе на порозі,
Дати розростись моїй розлуці,
І піти – далеко, по дорозі,
Побродити трохи в власній муці.
Та й усе, напевне, що я встигну.
Більше мені нічого робити.
То згадаю очі твої дивні,
То силкуюсь захотіти жити…
І не більше, – бо живу розмаєм,
Долю виглядаю, як пропажу.
Чом без тебе гірко? Я не знаю.
Або знаю. Тільки не розкажу…
