Утопічність

з рубрики / циклу «Таємнича ніч»

Нехай мине хоча би півсторіччя, -

І все закриє часова вуаль.

«Ти все писала, - скажеш, - утопічно.

Нема в тобі реальності. А жаль…»

Отож сьогодні, коли цей високий

Вогненний місяць свідком є моїм,

Я відмовляюсь від своїх утопій! -

Так чесно прокажу, як перед ним.

Сьогодні не буде чарівних вальсів.

Казок не буде. І не буде гір.

Так вимагає чорна нитка часу –

А ти мені, будь добрим вже, повір.

Сьогодні я не знаю, хто це – мавки.

Нема русалок, вмерли у ріці.

Пером чорнявим зниклої журавки

Я зачищаю у віршів кінці.

Це в мене вперше – і тому незвично,

Садів нема, лісів нема, життя…

А люди, люди? Дивні, утопічні?

Куди подіти їх без вороття?

Сьогодні, - місяць буде білим свідком, -

Не буде утопічності душі.

А завтра в небі будуть маргаритки.

І будуть люди. І будуть вірші.

Візьміть участь в обговоренні

06.11.2013 23:03 Марієчка Коваль

яка експресія) щось або я надто спокійна, або всі роздратовані)
Але це класно!! у віршах. Чудово) без утопій, мрій нікуди. це ж свята справа. не треба викидати їх із життя. почисть хіба трохи тих, хто не підтримує їх))))))))) хехе_))

06.11.2013 16:28 Тетяна Чорновіл => ©

Категорично!
Я не згодна! Грань між реальністю і "утопією", як ти кажеш, важко розпізнати! Іноді... оте друге реальніше найреальнішого!
А часу нитка буде барви такої, якою ти її уявляєш! Чорна??? Ну що ж! Нехай! Може ще перефарбуєш з часом. Тільки не той відрізок, що вже чорний... А надалі...
А вірш гарний. Моє "чудово"!

06.11.2013 10:59 Тадм

О, маргаритки? цікаво :)

06.11.2013 10:56 Олена Вишневська

Олю, гарно! І що з того, що віршам властива утопічність - це ж віддзеркалення твоєї душі. А кожна душа - це прекрасний світ, неповторний... Кому не подобається, хай в своєму шукає недоліки)))
Давай вже "маргаритки"! )))

Пером чорнявим зниклої журавки Я зачищаю у віршів кінці.-

круто про наболіле.

а післязавтра?))))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ