Не життя і не два… віками
Я приходила знов і знов,
І у всесвіті, між зірками,
І на грішній землі… Любове,
Я шукала тебе замріяна,
Свою душу відкривши навстіж
Мільярди галактик міряла,
Щоб тебе відшукати - щастя.
І на землю спустившись грішну
Ноги ранила, розбивала.
З краю в край обійшла все… пішки…
Де ти є? Обізвись!... Благала…
Я кричала німим благанням,
Що здавалось душа кипіла…
Я востаннє прийшла! Востаннє!..
Не знайшла тебе… Не зуміла…
Догорали у травах зорі,
Я приречено їх збирала…
Десь здалека твій дивний голос
Ледь торкнувся душі…. Впізнала…
10.11.2013р
