15.11.2013 00:45
for all
128 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Бойчук Роман

Поезія - сніжна зима...

Як хто запитає мене про поезії світ,

То я відповім, що поезія - сніжна зима,

Бо вірші - сніжинки мов, діти, душі її цвіт,

Що з Неба на грішную землю, мов янголи з хмар.


Такі ж неповторні, щоразу нові мчать до нас,

Щоб землю укрити і душу зігріти її 

Сплетінням добірних, цілющих написаних фраз.

Сліди їх збираєм, коли залишаєм свої.


І грає на сонці поезії гладь-оксамит,

І чиста, мов аркуш, готовий до нових творінь...

І зоряна ніч поетичний там лише POSTSCRIPT:

"Поезія - сніжна зима світанкових прозрінь".

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.11.2013 13:51  Тетяна Белімова => © 

Чогось пригадалося, як Кай розказував Герді про довершеність сніжинок і говорив, що в них, у сніжинках, не те, що в живих квітах, де випадкова кількість пелюсток... гармонія, точно обрахована кількість кристалів і граней... Щось у цьому є)))
Гарна поетична візія))) 

 15.11.2013 13:25  Володимир Пірнач => © 

Ей-Ей.. люди, давайте може ще рано до зими?
Бо бачу що у всіх вже зима, а я ще в кедах розсікаю))
Давайте так: зима почнеться першого грудня, ок?
:)