22.02.2013 19:58
для всіх
298
    
  4 | 4  
 © Бойчук Роман

Прилину… Пам`ятаєш..? Нині ж…

Прилину… Пам`ятаєш..? Нині ж…

Крізь засніжені хмари Пегасом до тебе прилину.

В пасма гриви моєї вплетеш ти барвистих стрічок.

Пір"ям тим, що зроню я із крил своїх, наче провину,

В знак прощення прикрасиш ти скрипки своєї смичок.


Пам`ятаєш, як в тому житті весь окрилений щастям,

Прилітав птахом Феніксом я в твого неба блакить,

В нотах скрипки твоєї витав і що раз, мов Причастям -

Напувався красою очей твоїх, прагнучи жить?


Нині ж Бог удостоїв мене (за любов) бути поруч,

Пір`ям крил своїх душу твою зігрівати до вік.

Мов зі струн переплавлених вдів на правицю свій обруч -

В цім житті я твій янгол хранитель і твій чоловік.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.02.2013 21:52  Чернуха Любов => © 

До душі такі щирі зізнання!!

 22.02.2013 21:22  Деркач Олександр => © 

Гарно, лірично...а то кажуть романтики вже нема - Є!!!

 22.02.2013 20:40  Тетяна Чорновіл => © 

Душевне зізнання! Приємно читати.

 22.02.2013 19:35  Ірина Затинейко-Михалевич 

останній абзац - щиро зворушив!!!! ХОЧЕТЬСЯ ВЕРТАТИСЬ ДО ТАКИХ ПОЕТИЧНИХ РЯДКІВ (ТРЕТІЙ КУПЛЕТ) ХОЧЕТЬСЯ, АБИ ТАКИХ ЖІНОК, ЯКІ ВАРТІ ТАКИХ ЧОЛОВІЧИХ СЛІВ НА ЗЕМЛІ БУЛО БЕЗМІРНО БАГАТО!!!! ТУТ, РОМАНЕ - НЕЗАПЕРЕЧНЕ БРАВІСІМО!!!!