Прилину… Пам`ятаєш..? Нині ж…
Крізь засніжені хмари Пегасом до тебе прилину.
В пасма гриви моєї вплетеш ти барвистих стрічок.
Пір"ям тим, що зроню я із крил своїх, наче провину,
В знак прощення прикрасиш ти скрипки своєї смичок.
Пам`ятаєш, як в тому житті весь окрилений щастям,
Прилітав птахом Феніксом я в твого неба блакить,
В нотах скрипки твоєї витав і що раз, мов Причастям -
Напувався красою очей твоїх, прагнучи жить?
Нині ж Бог удостоїв мене (за любов) бути поруч,
Пір`ям крил своїх душу твою зігрівати до вік.
Мов зі струн переплавлених вдів на правицю свій обруч -
В цім житті я твій янгол хранитель і твій чоловік.
