16.11.2013 01:54
для всіх
439
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

Ніч у Будапешті

Ніч у Будапешті

з рубрики / циклу «Таємнича ніч»

Холодна ніч охоплює мости.

Ліхтарики запалять сон нарешті.

Чекай вітриську, тишу не буди!

Нехай поспить над сивим Будапештом.


З вікна у мене світиться палац,

Дунай пливе, кораблики пускає.

Тут, бачиш, ніч ввібралась в чорний кварц,

Бо вже нема весняного розмаю.


Тут вітер… Вітер – чисто аферист,

Тасує листя мічене, як карти.

А річка там, де є найбільший міст,

Із темних хвиль безмовно ставить варту.


Супутники у небі – блись та блись!

Ліхтарик поряд в відповідь іскриться.

Тут, бачиш, дві імперії злились

І владу досі ділять у столиці.


Та, правда, Будапешт такий один –

З людьми такими, мовою, думками…

Спиняє ніч свій безупинний плин,

Влягається на хвилі під мостами…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.11.2013 14:04  Володимир Пірнач => © 

А я чув від різних людей, що мадяри не дуже гарні люди..
А текст класний :)

 17.11.2013 13:59  Тадм 

легко, тепло, неповторно. молодчинка!

 16.11.2013 13:10  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш! Як мабуть і твій Будапешт! ))

 16.11.2013 11:26  Світлана Рачинська => © 

Класно! Дуже сподобався Будапешт твоїми очима) Красиво сивий!

 16.11.2013 00:11  Тетяна Белімова => © 

Класно, Олю! Така візія цікава! Глибокий філософський підтекст... Топос Будапешту... Мені здається, у тебе вийшло передати)))