Просто щоб знала
Таємницею вкрите обличчя
Не можу зрозуміти часто нічого
Стомився бачити очі
Що дивляться тільки додолу
Дві вуглинки
Здається, і що тут такого!?
Та нічого. Тільки серце калатає
А так все потроху
За вікном опале листя
Тугу навіває.
Ти ж не знаєш, що в морози
Й душа замерзає
Серце робиться мов камінь
Ні жалю, ні смутку
Без надії сподіваюсь*
Весно – незабудко!
