Наче зняли шкіру, в голові єдина думка та й вона не спіла
Прищемили серце, все не довговічне навіть мрячне небо
Завтра промайнуло - значить буду жити, ластівки летіли
Чи була відлига, а чи просто хмарно, чи то так і треба!?
Бусурманська пам`ять не дає спокою, забутися б в міру
Не лети так часе, затримайсь сьогодні, вже й засутеніло
Не влаштовуй часе чорні нам гримаси, я люблю сапфіри
Промайнуло літо, пролетіла осінь, вже й похолоділо
Не лютуй так вітре, не неси морозів, обвій теплотою
Гралися діти, сміялись дорослі, ти сама ж собою
Читаєш Ремарка, подеколи Борхеса, стрічка у волоссі
Не люблю деталі, гострих слів спіралі, ми уже дорослі
Листя під ногами, пасмурно як завжди, у цю пору року
Ти вдихнеш глибоко, я вдихну глибоко та й підем до дому
В масі перехожих, ми такі не схожі, знову випадково
Розпочнеться злива, пропадем в кав’ярні. Будемо знайомі!!!
