Блукання
з рубрики / циклу «Про долю»
Не милий став,
Весь білий світ,
Що він шукав,
Багато літ.
Куди ішов,
І що робив,
Що він знайшов,
І що згубив?
Відбивсь від зграї,
Немов той вовк,
Одне й теж товк.
Славу і статки,
Усе він мав,
На серці латок,
Не залатав.
Самотність душить,
Нема розради,
Ще й кожен вкусить,
Забави ради.
Ходить блукає,
По ночах виє,
Серце згоряє,
Душа черствіє.
м. Славута,