Передчуття зими
Ну ось і все. Утихнув листопад,
Останнім танго зблиснувши у сині.
Не грає дощ на вогкім клавесині,
В саду згасивши золото лампад.
Примовкнув степ в озимку чалих дум,
Між борозен сховавши тіло кволе.
Бреде мандрівцем перекотиполе,
Насінням в грудді полишивши сум.
Топазом чистим дишуть небеса,
Рудого сонця пестячи монетку.
На трав заледенілу бранзолетку,
Алмазом раннім горнеться роса.
Клубоче пар передчуттям зими
В останніх схлипах діви золотої.
Що Листопаду бронзові сувої,
Вплітає в Грудня срібні килими.
