29.11.2013 14:21

для всіх

384

8 | 8

 © Ганна Коназюк

Тато

Ти був великим як дерева

І найсильнішим силачем.

Мене садив мов королеву

Собі на батьківське плече.

Ти чарівник мого дитинства,

Носій усіх людських чеснот.

І кожна сива волосинка,

Як доказ відданих турбот.

Доводилось відповідати

На тисячі моїх "Чому?".

Про все на світі розказав ти,

А я - лиш слухаю й мовчу...

Твій погляд начинився смутком,

Блищали сльози - не вода,

Коли я дім твій залишила,

Як полетіла я з гнізда.

І де б не була, мій татусю,

Тебе згадаю знов і знов.

Великі, сильні, теплі руки

І батьківську твою любов!..

29.11.2013