Останній жовтий лист ганяє вітер...
Останній жовтий лист ганяє вітер –
Дме так, що не запалиш сірники.
Чорніють на деревах голі віти,
Немов чиїсь замолюють гріхи.
Зима перемогла. Дивує хистом.
Сніг землю укриває де-не-де.
Вона все наповняє білим змістом
І крок за кроком з півночі іде.
Зима загляне на усі подвір`я.
Огляне ліс, дроги і бескети.
Вона окіл подивиться з узгір’я –
Де намести їй снігові замети.
Зима торкне на річці темну воду,
Обов`язково обійде ставок.
Поверху кине панцера із льоду,
І іній – на засмучений садок.
Зима засипле, замете, завіє.
У димарях ночами загуде.
Хуртеча-сніговиця шаленіє.
На землю небо снігом упаде.
Зима вже тут. А осінь вже далеко.
Приємний сум в оправі золотій
Залишив нам у вересні лелека…
І ось зима, і хуга, й хуговій…
Тріщать у грубі дрова. На лежанці
Пишу я вірші, гріючи боки.
Цвітуть у хаті квіти на фіранці,
А надворі зів`яли, навпаки…
