01.06.2010 20:40
-
1036
    
  1 | 1  
 © Тетяна Чорновіл

Червнева картина

Вірш про Червень

У червні, як каштан вiдцвiв, 

Одного лiта прямо зрання 

Під той каштан дiтей привiв 

Старий учитель малювання. 

 

Урок малі розпочали, 

Вмостившись, церкву малювали: 

Хрести у небi й куполи,  

Що сонне сонце вiдбивали. 

 

Святий церковний передзвiн 

Хотiлось дiтям змалювати, 

Бо дарував натхнення вiн 

І змусив трошки сумувати. 

 

Один лиш з них не сумував - 

Навкруг не чуючи нiчого, 

Вiн iномарку малював, 

Вiдсiвши ближче до дороги. 

 

Всi форми точно передав, 

Емблему, ковпаки красивi... 

Учитель скоса поглядав 

I посмiхався в вуса сивi. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.02.2012 18:08  Каранда Галина => © 

можна розцінювати, як непослух, а можна - як вміння не злитися з масою і прояв індивідуальності. а може, захотів "випендритися"...
зараз трохи не по темі розкажу... В Сашиному класі проводили психологічний тест. треба було намалювати довільний малюнок. то один хлопчик намалював щось незрозуміле, і підписав: "мамо, я не хотів відрубати тобі ногу"... психологи і вчителі в шоці. я теж. в кращому випадку це спосіб привернути до себе увагу...

 27.02.2012 17:59  © ... => Каранда Галина 

Я справді бачила це, коли йшла повз церкву якось. Гурток дітлахів малюють куполи, а поодаль над дорогою - він! Такий діловий! Машину малює! Учитель тихенько заглядав через плече! :))

 27.02.2012 17:55  Каранда Галина => © 

цікаво... хлопчик - оригінал. на мою думку, це добре...