____________+++______________
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
Знову чиста, волога тиша
Перетисла життєвий важіль.
Хай не висплюсь – зате напишу,
Хай не висплюсь – зате розкажу.
Захололі зимові пальці
Теребили краї шовкові.
Ні, чекайте – то було вранці,
Все тоді ще було казковим.
Ранок видавсь таким примарним!
Захотілося враз обіймів.
Я не вмію любити гарно,
Я не вмію любити сильно.
Я не вмію чекати долю,
Виглядати з вікна ночами…..
Я не вмію бродити полем
І росити його сльозами.
Можу просто блукати лісом
І забути тебе на хвилю.
Я не вмію, мій голуб сизий,
Так любити, як досі мрію.
Можу просто писати вірші –
Хай не висплюсь, зате напишу….
Не мовчи лиш до мене більше.
Це – занадто холодна тиша.
