20.12.2013 21:13

лише 18+

247

7 | 7

 © Оля Стасюк

____________+++______________

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Знову чиста, волога тиша

Перетисла життєвий важіль.

Хай не висплюсь – зате напишу,

Хай не висплюсь – зате розкажу.

Захололі зимові пальці

Теребили краї шовкові.

Ні, чекайте – то було вранці,

Все тоді ще було казковим.

Ранок видавсь таким примарним!

Захотілося враз обіймів.

Я не вмію любити гарно,

Я не вмію любити сильно.

Я не вмію чекати долю,

Виглядати з вікна ночами…..

Я не вмію бродити полем

І росити його сльозами.

Можу просто блукати лісом

І забути тебе на хвилю.

Я не вмію, мій голуб сизий,

Так любити, як досі мрію.

Можу просто писати вірші –

Хай не висплюсь, зате напишу….

Не мовчи лиш до мене більше.

Це – занадто холодна тиша.