Persona non grata
Згадай мене колись за надцять років,
Із пам`яті не стерту до пуття,
Уклинену, мов біль страшних пороків -
Далеких апогеїв забуття.
Ти корифеєм був моїм, та це не втрата,
Бо ж альфа і омега то закон,
Лишилась я персоною нон грата
Й покинула твій ниций пантеон.
А ти згадай мене, невчасно, апріорі
Й забудь одразу ж і, прошу, забудь!
Я стану лише звуком у мінорі,
Котрий до тебе роки донесуть.