30.11.2013 01:57
only 18+
314 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Оля Стасюк

Випадкова зустріч

Випадкова зустріч

Чи боїшся ти мого голосу?

Чи від холоду ти тремтиш?

Місяць в небі горнеться колосом,

Не злякайся його, тихіш….


Дай-но руку – холодна, стомлена….

Не дивися на блиски зір.

Усі зорі сьогодні зломлені,

І всю осінь будуть, повір!


І не скажеш нічого теплого…

Ти боїшся мене? Не бійсь!

Десь зима уже йде заметами –

Ось її ти лякайсь.

Дивись,


Вже набридло цій нічці гратися,

Заспокоїлиась – благодать!

Ну гаразд вже, давай прощатися.

Тільки тихше – тумани сплять…

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 15 | Знайдено: 85
Автор: Оля Стасюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Послання до коханого;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 30.11.2013 18:28  © ... => Захар 

дякую, приємно) 

 30.11.2013 18:28  © ... => Деркач Олександр 

десь так) 18-2) спасибі! 

 30.11.2013 18:27  © ... => Зав`ялова Валентина 

ех..... мала я ще) спасибі) 

 30.11.2013 17:15  © ... => Світлана Рачинська 

якби ж! хоча.... може бути) хлопці чомусь здебільшого мовчать. а в деяких випадках - краще б помовчали. дякую) 

 30.11.2013 13:42  Захар 

Дуже сподобався вірш.Олю,Ви розумниця 

 30.11.2013 10:39  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно...18+))) а автору 18-))) 

 30.11.2013 07:05  Зав`ялова Валентина 

Дуже вражаюче. А останні рядки розчаровують. Ну чому прощатися? Кохатися! Звичайно ж, кохатися! 

 29.11.2013 23:37  Світлана Рачинська => © 

Так трепетно! Вірш нагадав про своє)) Це від чол. лиця? Принаймі. так мені здалося... Дійсно, теплі і заспокійливі слова)