24.12.2013 19:52
only 18+
165 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Оля Стасюк

Живому

Живому

Тут тільки вовки виють уночі,

Собаки бродять десь між реп`яхами….

Але боюсь я виключно сичів

Із їх страшними диво-голосами.


Я не ходжу тут. Інколи, бува,

Я над рікою посиджу між кленів.

Це ж не для мертвих сіється трава,

І не для мертвих  -листячко зелене….


А ця вода – вона, повір, для всіх.

Я вчарувалась нею ще живою.

Ти знаєш… Не ступай на цей поріг,

Не руш цю хатню тишу кольорову.


Але, прошу, прийди в мій дикий сад –

Нехай ромашки квітнуть хоч для тебе.

А я ввіллюсь в ліловий виноград

І буду мовчки рватися у небо.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.12.2013 13:03  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую, дуже приємно))) 

 25.12.2013 12:45  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.
Дуже сподобалось.
Плюсую. 

 25.12.2013 11:05  Каранда Галина => © 
 25.12.2013 10:44  © ... => Каранда Галина 

1. Де захочете.
2. З якого забажаєте.
3. Дякую! 

 25.12.2013 00:07  Марієчка Коваль 

Прекрасно. 

 24.12.2013 23:59  ГАННА КОНАЗЮК 

Олю, чудово!!! Прошиває душу наскрізь!..)) 

 24.12.2013 23:59  ГАННА КОНАЗЮК => Олена Вишневська 

мені теж так здається...))) це ж класно!)) 

 24.12.2013 23:43  Каранда Галина => © 

1) наголос у слові "вовки" в тебе де?
2) це з якого ти потойбіччя???)))
3) написано гарно, як завжди)))) 

 24.12.2013 23:22  Тетяна Белімова => © 

Світ природи чи світ кохання, чи внутрішній поетичний простір? Гарно! І картинка така - до поезії пасує! 

 24.12.2013 22:15  Олена Вишневська 

загадково... і здається закохано ))) 

 24.12.2013 22:03  © ... => ВІННІПУХ 

це вперше і востаннє, чесно-чесно) ну майже.... дякую, що завітали) 

 24.12.2013 20:19  ВІННІПУХ => © 

ну чого вас тягне на такі містично- моторошні вірші? жах ))