Після жнив
з рубрики / циклу «Літо»
Боляче зранку зробилося. Трішки.
Стислося серденько. Вітер завив.
Тихо шкребеться малесенька мишка –
Мабуть, ховає зерно від дощів.
Десь понад хмарами – світло, як в раї.
Може, і справді там ангелів сонм.
Тихо лежить широта урожаїв,
Ледве впихнувшись в вантажний вагон.
Спокій шовковий висить у повітрі.
Сонце спинило в годинниках час.
Мишка шкребеться у мареві літа,
Сіном сухим притрусивши запас.
