Розбилось дзеркало,
Хто винен в тім?
Що сплетені в замок долоні
І на дворі гуркоче грім,
Що хтось мандрує просто-босо,
А десь дощі періщать косо,
Що хтось комусь простив, забув,
А хтось промерз, промок, заснув?..
Хто винен в тім?
Хто не багнув, що ми покрите брудом листя,
Старої липи край обійстя,
Кому розкриті карти вперто
Іще пророчать довгі дні,
Ти цьому віриш? Я вже ні.
А так багато ще сказати:
«Пробач, прощай, прости, люблю»,
Та вже закриті двері хати,
І цей замок не розірвати,
Бо поскупилися серця на ці прості німі слова.
Хто винен в тім?
Запізно поламались крила,
Нашу провину слізьми змила
Криклива відстань і дорога,
Старих батьків нічна тривога
І куплена на виріст доля,
Бо це її остання воля,
Прийти на батьківський поріг…
Хто винен в тім,
Що місяць визирнув і зник,
І лиш покашлює десь грім?..
Хто винен в тім?
Хто винен в тім?..
