з рубрики / циклу «Зимова казка»
Кришиться, кришиться біле диво,
Вкриває брудне полотно доріг
Чим спонукає всміхнутись щасливо
Й тих зокрема, хто раніше не міг….
Ніби очищує зболені душі
Чиста, тремтлива краса,
Вірять бо свято, що не порушить
Спокою ця нетривка білизна….
Кришиться, кришиться диво мрійливо
Тиша якась неприродно лунка….
Дійсність нагадує казку примхливу
Приязна нині чаклунка зима….