19.12.2013 18:29
for all
245 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Софія

Згадала влада про село

Згадала  влада  про  село 

Запізно…      

Бо  вже  загинуло  воно.  

Так  слізно…      

Де  те  населення  сільське?  

Тікає…        

Говорить  молодь: "Я -- міське!"

Тож   право  має.    

Не  знає  люд  де  голови  схилити--

Серце  крає…      

На  прожиття  в  селі  де  заробити?--

В  душі  лунає...     

Лише  руїни  влади  залишають--

Ламають.      

Ото ж бо  --  гідність  та  довіра де? 

Не  мають!      

Де комплекси  молочні  та  м"ясні?

Руїни...!      

Де  птахофабрики  сільські?  

Руїни...!      

Де  школи,  дитсадки та  магазини?

Руїни...!      

Дороги всі:  сільські,  міські --  

Руїни...!      

Болить. Таке  у  нас  життя

Примарне.      

Страждає  любий  мій  народ.

Безкарно.    

Але  в  душі  плекається відродження  надія,

Серце   чекає  теж  на цю   подію.

Здійсняться,  неодмінно,  наші   мрії!

Лише  від  цього  почуття   радію.

Публікації: Софія

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.12.2013 23:18  Антоніна Г... 

Так зруйнували, що тільки могли! Душа болить, як дивишся на ті руїни(( Але надія все ж таки живе... 

 20.12.2013 08:32  © ... => Суворий 

Дякую. Особливо коли проживаєш в селі і вся "турбота" на очах. 

 19.12.2013 19:17  Суворий 

Влада насправді врятувала село... Принаймні так обгрунтовував Азаров відмову від Євроінтеграції. Спасав аграріїв від вимирання... Вірш дуже вчасний... 

 19.12.2013 18:35  Каранда Га... 

все правильно. А згадала вона так, що краще вже й не згадувала б...