09.01.2014 09:37
для всіх
196
    
  3 | 3  
 © Микола Чат

Чужі обноски

Чужі обноски

У осіннім платті Зимонька строкато

Ходить соромливо притугом степів.

Недоречне сонце, мружиться кирпато,

Між пухкого срібла хмарових снопів…

 

В бур`яні скрадає ніженьки точені,

Взуті у онучі  чорної ріллі.

Острівці ковилу цвіло-золочені,

В’ються шовковистим слідом по землі.

 

На північний вітер гнівається круком,

Що кудись подався, прихопивши крам:

Сніжно-білу сукню з криги перегуком,

Що южить співанку сонним вечорам;

 

Брильянто́ву хустку у відливах ночі,

З дивним візерунком в непрозорі скла…

Жебракує полем, ніби поторочі,

У чужих обносках Зимонька мала.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.01.2014 01:05  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш надзвичайно образний, немов відточений! Оті онучі особливо зачепили! ))) Справді, така вона є зараз! Зимонька... Нічого, ось скоро вбереться в білий кожушок!

 09.01.2014 18:02  Читач => Оля Стасюк 

Мабуть тому, що ще у зародку. Не розпочалася.

 09.01.2014 12:27  Коруняк Жанна Борисовна 

Гарно про сьогодення.

 09.01.2014 12:08  Оля Стасюк 

Цікавий віршик.... а чому мала?

 09.01.2014 12:07  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.
Сподобалося.