Зимова ностальгія
Опадають зірки пелюстками в траву,
Під весінню мелодію вітру.
Срібним качуром місяць тремтить на плаву,
Сполошивши ставкову палітру.
На піщану косу молода рогоза,
Хороводом забігла з роздолу.
Її свитки тонкі трав’яниста лоза,
Заплела ухопившись подолу.
Тертий шквалами клен, доторкнувшись води,
Розчепірив коріння сільцями.
Порибалити вийшов із хащ лободи
Карасів, що блукають ченцями.
Невиразний фантом водяного млина,
Пліснявіє в журбі безколесо…
З-під дверей порохніє муки пелена
І серпанком лягає на плесо.
.gif "{#}")
