05.01.2014 01:05
для всіх
215
    
  8 | 8  
 © Микола Чат

Зимова ностальгія

Зимова ностальгія

Опадають зірки пелюстками в траву,

Під весінню мелодію вітру.

Срібним качуром місяць тремтить на плаву, 

Сполошивши ставкову палітру.

 

На піщану косу молода рогоза,

Хороводом забігла з роздолу.

Її свитки тонкі трав’яниста лоза,

Заплела ухопившись подолу.

 

Тертий шквалами клен, доторкнувшись води,

Розчепірив коріння сільцями.

Порибалити вийшов із хащ лободи

Карасів, що блукають ченцями.

 

Невиразний фантом водяного млина,

Пліснявіє в журбі безколесо…

З-під дверей порохніє муки пелена

І серпанком лягає на плесо.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.02.2017 23:47  роман-мтт => © 

{#}

 27.06.2014 23:50  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Просто відпочиваю у Ваших чудових віршах.
Гарна ностальгія, особливо захопив перший катрен!

 06.01.2014 12:16  Деркач Олександр => © 

Красиво і майстерно

 05.01.2014 21:32  Тадм 

неймовірно! зігріваюсь Вашими зимовими віршами :)

 05.01.2014 15:38  Тетяна Чорновіл => © 

Настроєво і майстерно! Як завжди! Срібний качур місяця сподобався особливо!

 05.01.2014 11:54  Тетяна Белімова => © 

Образно! Відразу уявився казковий (і чогось нічний))) млин!

 05.01.2014 01:30  Ганна Коназюк 

Чудово написано!!! Багатообразність поезії породжує в уяві мальовничу картину.
(можливо, "весняну" чи "осінню" мелодію?..)