Ранок
Небо чорне посіріло, зірки мерехтіли,
Ще на небі світитися вони би воліли.
Нічка темна кінчається, розвиднятись стало,
На луги і буйні трави густі роси впали.
Забагріло в горизонті жаром тим вогненним,
Сонця частка появилась світлом сокровенним.
Пурпурово і багряно небо запалало,
Ні місяця осяйного, ні зорів не стало.
Все почало прокидатись: і пташки, і квіти,
Сонце стріли посилає – промені привітні.
Ніжні квіти, густі трави запахом вражають,
Славу сонцю, велич днині пташечки співають.
І вже цілий диск вогненний на небі з’явився,
Стало світло і прекрасно – новий день родився.
Хай принесе день чудовий – Господа творіння,
Любов, віру і надію Боже провидіння.
Світ прекрасний – рай господній, краса та вражає,
І природа неповторна Бога величає.