Бабчина наука

Подяка рідній бабусі і її науці

Моя бабка –сільська жінка, до церкви ходила

І мене – малу дитину, вірить в Бога вчила.

Припадала на коліна, молитву казала

І за мою добру долю Господа благала.

Бабка вчила мене змалку Христа прославляти,

Всевишньому з щирим серцем пошану віддати.

Ще навчила мене бабка рідний край любити,

Людям близьким і далеким лиш добро робити.

Хліб насущний, даний Богом, треба поважати,

На землі рідненькій нашій тяжко працювати.

Слава Богу, велич хлібу й родючому полю,

І в трудящого народу буде всього вволю.

Говорила про чесноти християнські бабка:

Віра, любов і надія, і лиш добра гадка.

Щедрість, чистота, смиренність – це і є чесноти,

Лагідність і працелюбність і дівоча цнота.

Всьому вчила і бажала моя мудра бабка,

І за неї в моїм серці вічно добра згадка.

Царство тобі небеснеє, прекрасна бабусю,

І за тебе від душі до Бога молюся.

с. Нижні Станівці Чернівецької області, 10.05.2013