Аванна Може, навіть, жаль, що не води
Світ вривається у голову ковтками.
Може, навіть, жаль, що не води.
Зараз воно так: куди не йди
Все навкруг приховано думками,
Транспорт водить дивний хоровод …
Люди лиш простіше, мабуть, стали.
Поділилися на тих, хто вже відстали,
й тих, кому обрид круговорот.
Ти окремо. Шиє ніч не-снами.
День із голови іде ковтками.
Непотрібне «що там буде з … нами?»
Буду ж я … А ти в мені – думками.
13.01.2014 12:58 Тетяна Белімова => © |
 Гарна поезія! Сподобалося про поділ на тих, хто, і тих, кому. |
13.01.2014 11:51 Володимир Пірнач => © |
 Гарний текст. |
13.01.2014 11:09 Деркач Олександр => © |
 Класно!) мені ще до вподоби анонс про харизматичних осіб - зарази такі нахабно шантажують і вимагають прописку))) |
13.01.2014 10:59 Олена Вишневська |
 Дуже класно! І ніч "шиє не-снами", і "ти в мені - думками", і день той, що ковтками.... |