14.01.2014 00:16
18+
217
    
  4 | 4  
 © Аванна

Може, навіть, жаль, що не води

Світ вривається у голову ковтками. 

Може, навіть, жаль, що не води. 

Зараз воно так: куди не йди

Все навкруг приховано думками

Транспорт водить дивний хоровод … 

Люди лиш простіше, мабуть, стали. 

Поділилися на тих, хто вже відстали, 

й тих, кому обрид круговорот. 

Ти окремо. Шиє ніч не-снами. 

День із голови іде ковтками. 

Непотрібне «що там буде з … нами?» 

Буду ж я … А ти в мені – думками. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.01.2014 12:58  Тетяна Белімова => © 

Гарна поезія! Сподобалося про поділ на тих, хто, і тих, кому.

 13.01.2014 11:51  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.
Сподобалось.

 13.01.2014 11:09  Деркач Олександр => © 

Класно!) мені ще до вподоби анонс про харизматичних осіб - зарази такі нахабно шантажують і вимагають прописку)))

 13.01.2014 10:59  Олена Вишневська 

Дуже класно! І ніч "шиє не-снами", і "ти в мені - думками", і день той, що ковтками....