море, місяць і ніч...
я сиджу на березі моря
в небі місяць яскравий уповні
і зірки вЕдуть з морем розмову
різноколірним сяянням слова
і була та розмова зітханням
у схвильовані хвилеві порухи
і зіркового бризу вітання
від піщаного берега шорохом
і серпанковим обрієм моря
уперезані далечі спогадів
ті, що лунами озов у зморені
ясним місячним шляхом-дорогою
і торкається свіжість обличчя
тихим повівом моря вітрами
за собою у мандри що кличуть
під вітрилом блукання світами
...я занурююсь з берега в море
мов у ніжність в схвильовані води
де купаються з місяцем зорі -
я пірнаю в глибини безодні
і поглянув крізь води угору
де у строю казково святковім
ніч хитається в танці над морем
наді мною у тиші безмовній
і зринаю в задусі й в знемозі
до повитої в променях ночі
там, де місяць - із полиском озирк! -
про кохання шалене шепоче
де ряхтіють зірки в небозводі
у тумані мов іскри-лелітки
з мореспівом у світ коловодом
чути спів звідусіль і нізвідки -
то все місяць смаглійці коханій
тихій ночі дарує за вроду...
...я виходжу на берег піщаний
з хвилі теплої у прохолоду.
