Пів яблука залишилось в раю
терпкого смаку пізнання
егрегор
розщеплений
прокляття вам до ніг
благословенням
за горизонтом вічність
а не сад
в якому
те
пів яблука зігнивши
вхопилося за благодатний грунт
росте
непоказною дичкою зацвівши
а горизонт
добро і зло нещадно розділивши
паралічем думок скував
переступати обрій
вічність ?
холодно і страшно