14.12.2014 10:33
для всіх
394
    
  7 | 7  
 © Антоніна Спірідончева

Метелик

(з Галереї жіночих портретів)

Я з вигляду вся така класна

Якогось химерного крою, 

Незвична, яскрава... Та й власне –

Чого б мені бути собою?


Пила б я рубінові мрії

Боюся упасти у келих.

Хотіла б летіть в сніговії –

Та кепський із мене метелик.


Розкину поламані крильця, 

Їх вітер обрубить і кине.

Непросто метелику-жінці

За щастям нестись в хуртовину.


...На келих рубіновий сяду, 

В яскраву нечитану книжку

Згорну свої крильця – і рада.

І так просиджу тишком-нишком.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.12.2014 12:20  Ганна Коназюк => © 

Так! Метелику-жінці не просто... Щоб летіти в сніговії, потрібно бути загартованою вороною...)))
Гарний "жіночий портрет"! Поезія чудова!

 14.12.2014 10:46  Світлана Рачинська => © 

Одне із прекрасних облич жінки!!! Дійсно, метелик! Казково так!... Особливо сподобалося про мрії відпиті рубінові! Чудово!