Тетяна Чорновіл Туману ніжний мотив
Як сутінки ночі кволі
Розтанули в снів омані,
Світанням хмільні тополі
Купали вершки в тумані,
Вгорталися сном імлистим
В мить сутінок найніжнішу,
Галуззям стрімким безлистим
Лунку лоскотали тишу,
А коси мої струмками
В туманній лились знемозі…
Згубилась я там думками,
Не можу знайтися й досі.
24.01.2014 21:01 Тадм |
 красиво |
22.01.2014 00:36 Антоніна Грицаюк |
 Мріями я також туди завітала! А в цьому допоміг ваш вірш! Гарно! |
21.01.2014 22:01 Мальва СВІТАНКОВА |
 Особливо мені довподоби рядки про тишу і коси. Гарно) |
21.01.2014 19:50 Оля Стасюк |
 і справді ніжний) гарно) |
21.01.2014 18:45 Світлана Рачинська |
 Як про мене... дуже красиво) |
21.01.2014 18:32 Микола Чат => © |
 Чудова поезія!!! 5 |
21.01.2014 17:30 Деркач Олександр |
 Влітку часто наблюдаю оту мить на межі сутінок - чарівно, і вірш чарівнокрасивий...і теж гублюся думками коли мене лоскочуть))...чомусь Вашого прізвища немає у списку співбесідників і не тільки Вашого, може щось у мене не так?((( |