Тадм Не мріється, не пишеться, не сниться
Не мріється, не пишеться, не сниться
Паскудний, якщо чесно, стан
Ні, ніби все насправді «як годиться»
Де ж взявся цей чуттєвий спам?!
Душевні бурі не дають спокою,
Вночі тривожать галасом вагань
Невже то розкіш – залишатися собою,
Звільнившись від надмірних сподівань?!
Я просто хочу тиші, розумієш?
Не зовні, а тієї, що в мені,
Коли не з приводу, а просто так радієш,
Коли не зраджуєш самій собі…
27.01.2014 19:49 Тетяна Чорновіл => © |
 Вірш повний вагань! Сподобалось очікування своєї тиші! |
27.01.2014 11:50 Ганна Коназюк |
 Здається, творчий "спам" в минулому )))))), бо поезія вражаюче чудова!!! |
26.01.2014 12:34 Олена Вишневська |
 Сонечко, який важкий нав`язливий стан. І чомусь так важко позбутися його... Дійсно "душевний спам"! І в мене душу заспамило... Давай проганяй його своэю сонячністю (вибач за літери, пишу з планшета) |
26.01.2014 11:40 Мальва СВІТАНКОВА |
 Моя душа співзвучна вашій. |
26.01.2014 10:53 Світлана Рачинська |
 Ще й як пишеться) Просто класно! |
26.01.2014 06:01 Деркач Олександр => © |
 Знайомо...гарно передано... |
25.01.2014 01:20 Марієчка Коваль |
 Ну але ж таки пишеться.) |