Не сниться
Не сниться… ніч малює вітражами,
І сипле пилом зоряним на скроні.
Бемолями безсоння монотонно
Розхристує гармонії орнамент
Зерном омани…
А ніч яка! З дахів зриває хмари
Краплинами криштальної водиці.
І я за нею /птахою з в’язниці/
Лечу на крилах вересневих марень,
Де зріють чари…
І дихається свіжістю озону
Так легко, наче лиш навчилась жити.
Насупив місяць вилиці сердито,
Мовляв, негоже так, не по-сезону.
Та я - в полоні:
Із вітром набираю швидкість в танці,
Допоки під акорди падолисту
Зотлію в дикій пристрасті вогнистій,
І зашаріюсь сонячним рум’янцем
На небі вранці…
5 вересня 2014 р.
