ТЕПЛИЙ ВІРШ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Хмуро супить зима
Хмар завихрені брови холодні,
А вітри жартома,
Рвуть на клапті марноту тепла.
Їм, вітрам, невтямки,
Як у стужі прогнози погодні
Не замерзли рядки,
Що я серця теплом зберегла.
Вітер холод ривком
Із снігами нашіптує в душу,
Та рядок за рядком
Заступлю скрижанілу межу.
Як би зле не було,
Знаю, вірш врятувати я мушу!
Лиш кому це тепло,
Все ж холодній зимі не скажу.
Пробираюсь одна
По зимових невтішних завіях
Тільки ліри струна
Вдалеч зойком стікає в журбі.
В серці – весен розмай,
Хоч морозиться іній на віях.
Зігрівайся, тримай!
Теплий вірш я дарую тобі…