Сонце за обрій
Сонце за обрій, сьогодні - у вчора,
Роками дороги зміряні,
Реальність насправді досить прозора,
Й полотна давно засіяні...
Десь з чорноземів бур`ян проростає,
Десь із пісків - маргаритки,
Хтось в обіймах пів світу дбайливо тримає,
Хтось лишає незграбні відбитки.
Очі вправно зустрічних у те одягають,
Що відзнАйдуть у власній палітрі,
І мелодії різні на фоні лунають,
Відповідно душевним регістрам.
Схожий біль, схожі радощі, різні причини...
В підземеллі політ не пізнати,
Зачинене світло втече крізь шпарину,
Лиш пітьмою імлу не здолати...
З однієї верхівки потічок збігає,
Й розливається сотнями трактів,
Вздовж одного забута земля оживає,
На дні іншого біль артефактів...
То ж шукаючи чистий живильний струмок,
Щоб наповнити власні ріки,
Варто більш вболівати за світлість думок,
Чудодійну основу ліків...
с. Мотовилівка, 28.07.2020 р.
