31.01.2014 12:51
для всіх
1049
    
  3 | 3  
 © Анна Старко

Мірабо

з рубрики / циклу «Ukrainian version»

Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
Од вічних поглядів спочити хоче
© Г. Аполінер "Міст Мірабо"

Ніч спокійна, наче до світанку

Ти сидиш і слухаєш мене...

Дай собі велику обіцянку

Не шукати образи Моне.


Дай собі велику обіцянку

(Сила є в обіцяних словах).

Схожа ти на ніжну єгиптянку,

Що несе століття у руках.


Будеш ти у Лондоні, Парижі,

Станеш наче Байрон чи Дідро...

А коли почуєш тільки тишу -

Віршик мій залишиш у метро.


Хтось нужденний сповідь прочитає

І піде шукати Мірабо.

Хто любив – любові той не знає,

Хто кохав – кохає все одно.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.08.2017 08:16  Каранда Галина => © 

 01.02.2014 13:04  Тетяна Белімова => © 

Сподобалося! Яскрава образність!

 01.02.2014 03:22  Ірина Червінська-Мандич... => © 

Хто любив – любові той не знає, - я з цим твердженням категорично не згідна, любов - це не кохання, це щось більше, на мою думку. але, можливо, авторка має на увазі, що є різниця, коли кажуть люблю та кохаю, що останнє кажуть тільки при справжніх почуттях, а словом люблю розкидаються направо і наліво. так, таке є серед людей, але той, хто каже люблю без щирості, так само скаже і кохаю.
і ще одне. в українській мові ці слова - синоніми, але так склалося, що для вуха звичніше люблю, так уже склалось історично, проте слово любов завжди мало ширший контекст, аніж кохання. здебільшого прийнято вважати (хоча це не зовсім правильно), що кохають тільки другу половину. зате любов можна почувати до будь-кого із ближніх, любов - це Божий дар, і тому я не згідна.

 01.02.2014 01:45  Деркач Олександр => © 

Сподобалось