31.01.2014 17:34
for all
97 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

Сон

Мені колись приснилось місто,

Золотоверхами церков

Прикрашене, немов намистом,

Мов ланцюгами від оков,

 

Стежками вулиць оповиті

Будинки різних кольорів.

І достигали соковиті

Грушки серед міських садів.

 

Плодів ніхто не рвав завчасно

І град їх теж не позбивав.

Світило сонце ясно-ясно!

Когось художник змалював

 

На сірім аркуші асфальту –

В обличчі невловиме щось.

Звучало здалеку контральто,

Чи може так мені здалось,

 

Бо була зовсім я самотня

У центрі міста – ні душі..

А тиша, тиша неприродна!

І ти навпроти…


Ірина Червінська-Мандич цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.02.2014 20:29  © ... => Тетяна Ільніцька 

Спасибі!)) 

 01.02.2014 11:51  Тетяна Ільніцька => © 

Ілюзія існування чи існування в ілюзії??? Малюнок уяви... Дуже гарно! 

 01.02.2014 11:30  Тадм 

гарно! 

 31.01.2014 18:04  Тетяна Чорновіл => © 

В міражі...
Гарно! Сподобалось.)) Особливо кінець. 

 31.01.2014 15:29  Олена Вишневська 

Сподобалось! Неспівпадіння оточення і внутршінього світу ЛГ - знак великих переживань, вагань, і причина їх - навпроти! дуже... 

 31.01.2014 13:45  © ... => Світлана Рачинська 

ні, не став, вірніше, не до кінця, розвиток подій пішов явно не на мою користь, але все, що не робиться - усе на краще. Дякую ))) 

 31.01.2014 13:43  Світлана Рачинська => © 

сон не став віщий?... Дуже теплий і обнадійливий) 

 31.01.2014 13:42  © ... => Світлана Рачинська 

А такий сон мені дійсно колись наснився))) І дія, чомусь, відбувалась у Болехові ( це біля Гошева). і такий цей сон був реалістичний, що аж просився на папір 

 31.01.2014 13:39  Світлана Рачинська => © 

золотоверхі церкви і достигаючі груші, де світить ясне сонце... а тут різко - На сірім аркуші асфальту ... самота... і знову несподіванка - він навпроти... Інтригуючий сон...