12.01.2014 01:30
для всіх
197
    
  6 | 6  
 © Микола Чат

На дибі часу...

На дибі часу...

На дибі Часу - розіпнуть діла.

На ешафот Віків - введуть поступки.

Злі інквізитори гріхів розпалять купки, 

Тавро ганьби прогріють до біла.


І тіло, що в фаворі у спокус,

Оцінять до прогірклого шкварчання,

До, м’язів щиросердного скресання… 

Рятунку за для… 

Ні, я не Ісус.


Мій трухлий остов згине у тюрмі,

Де забобони стережуть ночами,

Добропорядність дзенькає ключами.

Відвага й ризик рабствують в ярмі. 


І погребе досади пилюга 

Мої останки дурісно-шляхетні…

Не злинуть ввись вагання безхребетні,

Прикуті до чесноти ланцюга.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.01.2014 02:34  Тетяна Чорновіл => © 

Поезія довершена і болюча!
Видно, що писалося в непрості життєві миті.
Справжній поет і з негараздами справляється поетично!
Щасти Вам!

 12.01.2014 15:32  Оля Стасюк 

Влучні, красиві образи... не впевнена тільки, чи допустиме слово "поступки".

 12.01.2014 12:01  Маріанна => © 

Як глибоко! Неймовірно! Чудово!

 12.01.2014 11:56  Тетяна Белімова => © 

"На дибі Часу - розіпнуть діла," - справедливо! Кожен відповість за свої.

 11.01.2014 23:23  Світлана Рачинська => © 

надзвичайно

 11.01.2014 22:36  Ірина Затинейко-Михалевич 

дуже сильна поезія...аж вібрують слова!!!

 11.01.2014 22:23  Сорок Восьмий 

виважене кожне слово... похвально!!

 11.01.2014 22:11  Каранда Галина 

Сильно