Іскра
А зараз скрізь панує вже сваволя -
кажу собі, та не дивуюся -
Можливо скоро буде і неволя
Адже, життями нашими, лиш граються.
Як далі жити, чи просто існувати?
І як вгадати, що важливо, а що - ні?
Не знаю я, що завтра буду мати
Адже ніхто не скаже це мені.
Я хочу жити так, щоб лиш горіти
Й від цього, всіх могла зігріть теплом
Не бути так, щоб лише просто тліти,
Хоч трішки світ наповнити добром
Світ… може й ні, але хоч іскра…
впаде - і світло дасть, і дасть тепло.
Кажу тобі я, варто жити!
Щоб хоч одне життя зігріте від тої іскорки було!
31.01.2014
