Посмішка
Коли тобі так просто щось дарують,
то подаруй, крім "дякую",
у відповідь і власний дар.
Я знаю - часто слів зустрічних
геть не чують
і ще частіше ті слова несмілі
губляться в наших
розчервонілих вустах.
То подаруй не слів,
не небо і не зорі,
не відривай шматок від себе
і не кажи у відповідь нічого.
Бо все пусте. І все це стане пилом,
слова забудуться,
якщо їх хтось почує
і небо втратить колір.
А зорі... Зорі хтось загасить,
мовби їх і не було.
Отож,
коли тобі так просто щось дарують,
то подаруй, крім "дякую",
у відповідь хоч посмішку свою.
Я певен - слів зустрічних
часто геть не чують,
однак я знаю,
що ніхто ніколи не забуде
у відповідь маленький щирий дар
і посмішка твоя навіки жити буде
у спогадах людини і в її очах.
28.02.2013р.
