Не журися

подружці

Як заспокоїти подружку, коли в неї істерика від нещасливого кохання, а через зиму не вистачає сировини на трунки...

Зупинися, не треба більше,

Не ридай уночі, прошу.

Я ж спалила щасливі вірші –

І боюся з тих пір вогню.

Але тільки, моя журлива,

Не зрікайся – кажу як друг.

Твої болі тобі – важливі,

Хай там що і кричать навкруг!

Не буває легкого болю,

Не буває біди з ніщо.

Якщо в серця забрали волю –

То інакших нема “якщо”.

Не журися, прийде прийдешнє

І потрохи згасить цей сум.

Головне – не ставай залежна

Від оцих зледенілих дум.

Думай більше – і мрій про більше,

Я пройшла це. Сто літ тому…

Попалила щасливі вірші…

І ще досі боюсь вогню.

Візьміть участь в обговоренні

08.02.2014 09:40 Деркач Олександр => ©

Дуже класно, про отой вогонь від спалених віршів - супер!

Оль, неймовірно сподобалось) Попалила щасливі вірші… І ще досі боюсь вогню... - вразило!

Гарні поради! Іноді підтримка надзвичайно важлива! Хороші слова і поради завжди знайдуть того, кому потрібні))))

07.02.2014 08:28 Олена Вишневська

То ти вже така давня? А ми до тебе "тикаємо"))))
Добре, що будь-який біль забувається, деякий правда частково, але то вже його фантом, і справді здається, що то було ще за царя Гороха...
Підтримка твоя зараз важлива. Ти - молодчинка!

07.02.2014 02:54 Ганна Коназюк

Ну якщо ти сто літ тому пройшла це - то я, певно, до нашої ери...)))))))))) Олю, дуже гарно написала. Сподобалось!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ