Я буду...
Я тобі намалюю не сонячні промені літа,
Не багряну заграву за обрієм снів надвечір’я,
Я хурделицю білу завію на твоє подвір’я,
Буду сипати снігом, допоки тобою зігріта,
Аби тільки тобі не довЕлось коханням зотліти.
Білий-білий папір не торкнеться веселки палітра,
Я не стану тобі малювати за обрієм раю…
Намалюю вогонь, що від тебе постійно вбираю.
Одне серце на двох - і без тебе забракло повітря…
Буде снігу замало, я стану пронизливим вітром…
07 лютого 2014 р.
