Як повірити вам знову?

Скільки ж будуть ТЕБЕ рвати?!!!

Та владу ділити?

Скільки ж будуть ТВІЙ народ 

До долу гнобити?

Кров`ю вмилася такою,

Повік не відмитись.

Знов зібрались в кулуарах,

Щоб статком ділитись...

Кричите тепер про того,

Хто крав із держави

Потискали йому руку,

Хіба ж ви не знали?!

Довели людей до того,

Що їх повбивали.

Все звертали ви на когось,

Що вас залякали.

А народ не побоявся,

Піднявсь не нахилиш,

Хоч до правди ще далеко,

Та вже не зупиниш!

Ви ж погрязли в тім болоті,

До ясел дорвались,

Набиваючи кишені

Мило посміхались.

І розказуєте нам,

Як ми будем жити.

Теревені знов ведете,

Що і як робити.

І ніхто з вас не стояв

З сином на майдані!

І ніхто з вас не поверне

Матері дитину!

Ви народ свій опустили 

Гірше за скотину!!!

Як повірити вам знову?!

Як не помилитись?!

Що ви зробите усе, щоб не розділитись.

Що розквітне УКРАЇНА

Світові на заздрість.

Що ВОНА буде народна,

А не чиясь власність...