26.02.2014 15:17
18+
612 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Лисенко Тетяна

Їх назовуть "НЕБЕСНА СОТНЯ"...

Їх назовуть "НЕБЕСНА СОТНЯ",

Оплачуть тисячі очей,

Проте, нажаль, не повернути

Жорстоко знищених людей.


Страшна ціна за незалежність,

За власну думку – вольову,

Й національна приналежність

Не мала значення в бою...


Знущань не сила вже терпіти,

Стомився український люд.

Пішов майбутнє боронити,

З’їзджатись в Київ з від усюд.


Та до сердець не догукались:

Силовиків і влад мужів,

Забарикадились, з’єднались,

В безвихідді їх дух змужнів.


Люди співали: “-  Ще не вмерли...”

А їх стріляли снайперa.

Криваву бійню зупинити

Міг Яник розчерком пера.


Та він - у золоті ховався,

Кривавий президент – тиран.

Зломить супротив сподівався,

Домовленості всі – обман.


І кров’ю вулиці залито,

І досі крик і стогін чуть.

Вогнем і димом оповито...

Той жах ніколи не забуть!


І скаже світ: “ – ГЕРОЯМ СЛАВА,

Хто бореться за право жить!”

А на Майдані – квітів лава…

Й лампадка у жалю горить…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.02.2014 23:35  Оля Стасюк => © 

спасибі) 

 27.02.2014 16:47  © ... => Оля Стасюк 

Дякую, Олю, за Ваші відгуки. Ваші вірші теж дуже глибокі і сильні, мені подобається Ваша творчість. Натхнення Вам і успіхів. 

 26.02.2014 21:00  Оля Стасюк 

Хороший закличний вірш, хіба що в 1 та 5 катрені рима збивається)