Їх назовуть "НЕБЕСНА СОТНЯ"...
Їх назовуть "НЕБЕСНА СОТНЯ",
Оплачуть тисячі очей,
Проте, нажаль, не повернути
Жорстоко знищених людей.
Страшна ціна за незалежність,
За власну думку – вольову,
Й національна приналежність
Не мала значення в бою...
Знущань не сила вже терпіти,
Стомився український люд.
Пішов майбутнє боронити,
З’їзджатись в Київ з від усюд.
Та до сердець не догукались:
Силовиків і влад мужів,
Забарикадились, з’єднались,
В безвихідді їх дух змужнів.
Люди співали: “- Ще не вмерли...”
А їх стріляли снайперa.
Криваву бійню зупинити
Міг Яник розчерком пера.
Та він - у золоті ховався,
Кривавий президент – тиран.
Зломить супротив сподівався,
Домовленості всі – обман.
І кров’ю вулиці залито,
І досі крик і стогін чуть.
Вогнем і димом оповито...
Той жах ніколи не забуть!
І скаже світ: “ – ГЕРОЯМ СЛАВА,
Хто бореться за право жить!”
А на Майдані – квітів лава…
Й лампадка у жалю горить…
