А у матері сльози – рікою...
А у матері сльози – рікою,
Її син – солдат – на Майдані.
Він стоїть там живою стіною,
Боронить від людей владу – пані.
Він стояв би і з іншого боку,
Барикади беріг би і зводив,
Та не сміє зробити і кроку,
Бо заляканий старшим із взводу.
Він не має ні права, ні слова,
Адже має наказам коритись.
Щоб бандитськая владная свора,
Могла й далі жиріть й веселитись.
А у матері сльози - рікою,
Бо два сини - по різні два боки.
Перехрестить їх ніжно рукою,
Прошепоче молитву за спокій.
01.2014
