01.03.2014 02:27
для всіх
355
    
  5 | 5  
 © Бойчук Оля

Я знаю, я вірю!

Я знаю яким буде Завтра,

Якими прокинуться люди:

Піَдуть шукати щастя

Між фарисеїв у тлум.


А може зіпсута уява

Малює не тії етюди

Серед міжрядь пророчих

Шевченкових сивих дум?


Шевченко просив боротись

Молитвою, словом, ділом,

Збирати докупи правду

Розсипану, ніби ртуть,


Любити його Вкраїну,

Мов останній окраєць хліба.

Звільнити з обіймів брата −

Зі скверних смертельних пут.


Я вірю в дитячу казку:

Добро переможе злобу!

Смерть синів − то є та поразка,

Що відкриє новий підйом.


Двісті років – достатньо часу,

Щоби страх заховати в торбу,

І, прийнявши Господню ласку,

Прорости  молодим зелом!



Івано-Франківськ, лютий, 2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.03.2014 18:53  Якобчук Павло 

Чудово, є надія "Я знаю..."

 01.03.2014 11:11  Тетяна Белімова => © 

Чудово! Олічку! Розчулюють твої слова до сліз))) Сподобалася і форма - темп такий прискорений, майже маршовий.
Олічка! Там, де "смерть синів" - у мене щось із наголосом не зрослося(((
Озвучку не можна зробити?))))

 01.03.2014 09:24  Світлана Рачинська => © 

Чудова форма і сильний зміст!

 01.03.2014 00:33  Мальва СВІТАНКОВА 

Чудово пишете!