05.03.2014 12:50
лише 18+
294
    
  6 | 6  
 © Оксамит

Не відпускай

з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»

Всесвіт завжди допомагає нам здійснити свої мрії, якими безглуздими вони не були. Бо це наші мрії, і тільки нам відомо, чого варто було вимріяне їх. (Паоло Коельйо)

Простягни свої руки,

Я покладу в них світ мрій.

Вони легкі і ніжні,

Вітром торкнутися вій.

Відчуй! Які вони теплі,

Мов промінь сонця надій.

Горнись! Вони фіалково-дикі,

Як враження після снів.

Збирай! Вони дощу краплини,

Що чеканням у час відійдуть.

Радій! Вони сльози щасливі,

Що у срібну росу перейдуть.

Вдихни! Вони листям вербовим,

Дурманять!

Весна на поріг.

Цілуй! Вони шовком червоним,

Як перехрестя доріг.

Світ моїх мрій, в твоїх долонях,

Тримай!

Клином пташиним летять,

Не відпускай!!!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.03.2014 19:56  Тадм 

війнуло весною! теплий вірш

 05.03.2014 10:48  Олена Вишневська 

Така трепетна жіноча ніжність...

 05.03.2014 09:41  Тетяна Белімова => © 

{#}

Ніжно! По-жіночому)))

 05.03.2014 08:42  Деркач Олександр => © 

Так, ніжно, але в наказовому тоні))але сподобалось

 05.03.2014 01:56  Світлана Рачинська => © 

Ніжно, а водночас палко і дуже пристрасно... Нехай так буде завжди! Чудово)
Просто насолода читати!)