16.12.2013 17:22
18+
197
    
  4 | 4  
 © Ірина Червінська-Мандич

Via

Батоги безсмертних доріг

За каменем на перехресті

Не віщують збагачення,

Кохання на телебаченні,

Не віщують обручок,

Примітивщини злучок,

Карамелізованих мандрів

У залізних скафандрах,

Перетворених просторів,

Переглянцених постерів,

Перевтілених приставів

На мостах, що за містом є,

Із рушницями наголо,

Не віщують і наглого

Мила вкупі із зашморгом.

І на тім – слава Богу!

Нескінченні дороги –

Чи до Риму – хтозна –

Аж занадто кривою

Їхня суть кривизна.

Дивина. Дивина.



Калуш, 15.12.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.12.2013 08:18  Деркач Олександр => © 

класно!

 16.12.2013 15:38  Тетяна Белімова => © 

Сумна візія... крива дорога... справді куди заведе?

 16.12.2013 15:13  Олена Вишневська 

Дуже сподобалося! Чимось нагадав Ваш вірш стиль однієї поетеси Тані-Марії Литвинюк. Пройняло

 16.12.2013 14:36  Світлана Рачинська => © 

круто
шикарні роздуми!