12.03.2014 19:55
for all
151 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Наталя Паньків

Я своє позабуду імення,

Щоб лише пам’ятати одне –

Є на світі моя Україна,

Без котрої немає мене.


І без неї я – тільки людина,

А у чому ж тоді моя суть?

Коли є на землі Україна,

То й мене українкою звуть!


Екстрамодних я шатів не хочу,

Екзотичних не хочу я страв.

Коли є на землі Україна –

Я щаслива і тим, що Бог дав.


Не бажаю і грошей зелених –

Посадити зелений би сад.

Поки є на землі Україна,

То живу я, неначе магнат,


Вдовольняючись співом пташиним,

Сонця променем світлим, ясним.

Поки ще нАрід мій буде жити –

Я навіки і завжди із ним.


Я забуду мізерні здобутки,

І забуду літ скільки живу.

Поки є на землі Україна,

Доти вірші свої я пишу.


Наталя Паньків цікавиться

  • Наталя ПаньківМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.02.2016 09:24  Вікторія Івченко => © 

Чудово! Поет може реалізуватися я к справжня творча особистість лише на рідній землі. "Поки є на землі Україна,

То живу я, неначе магнат,

Вдовольняючись співом пташиним,

Сонця променем світлим, ясним". 

 12.03.2014 23:40  Тетяна Ільніцька => © 

Хороші думки і почування)) 

 12.03.2014 19:41  Світлана Рачинська => © 

Щирі, патріотичні і гарні слова!